Моя Земля – інформаційна підтримка земельної реформи та земельних відносин в Україні.
   
     

Останні зміни
8/10/2013


Перспективи розвитку природно-заповідного фонду на Кіровоградщині

 

     Міністерство охорони навколишнього природного середовища України повідомляє 11 червня 2009 року:

     Відбулося засідання постійної комісії з питань бюджету, фінансування та інвестицій Кіровоградської обласної щодо розробки засад створення Чорноліського національного природного парку, на якій були присутні представники Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області. Враховуючи унікальну цінність лісових масивів, сформованих на межі Кіровоградської і Черкаської областей та прилеглих ландшафтних комплексів із наявністю витоків річок Інгулу, Інгульця, та Тясмину, робоча група визначила в якості стратегічного завдання, - до 2020 року, доцільність створення Чорноліського національного природного парку в Кіровоградській області.

     Загальна площа Чорноліського національного природного парку та його природні ядра (осередки), що відображають цінність ландшафтних комплексів південної частини лісостепу України складає - 54,8 тис. га, а саме :

  - Чорнолiсько-Дмитрiвський масив (природнi ядра - лiсовi масиви в межах ДП «Чорнолiське лiсове господарство», зокрема погорбованi залiсненi ландшафтнi комплекси Чутянського лiсництва з особливо цiнними грабово-дубовими, дубовими та дубово-кизиловими лiсами, сфагнове болото Чорнолiське, ландшафтнi комплекси витокiв р. Iнгулець в районi сел Топило та Кучерiвка; iсторико-культурнi ядра - Чорнолiське городище та курганний могильник скiфськоi доби (пам'ятка apxeoлorii загальнодержавного рiвня, згiдно Постанови Ради Мiнiстрiв Украiнськоi РСР № 711 вiд 21.07.1975 р.), Чутiвськi городища. Орiентовна площа масиву - 28,6 тис. га;

  - Осотянський масив (природнi ядра - лiсовi масиви ДП «Олександрiйський лiсгосп», погорбованi еоловими процесами ландшафтнi комплекси долини р. Тясмин, заповiдне урочище «Шавлiева балка», ландшафтний заказник «Чагар», ботанiчнi пам'ятки природи мiсцевого значення «Степовi кургани» та «Георгiiвський гай»). Орiентовна площа масиву - 5,2 тис. га;

  - Нерубаiвський масив (природнi ядра - ландшафтнi комплекси витокiв р. Iнгул в районi сел Бровкове та Родникiвка, лiсовi масиви Червоно-Нерубаiвського лiсництва, ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Миколаївський» , ландшафтний заказник мiсцевого значення «Розумiвська балка», територiя Бовтиськоi астроблеми, - кратера космiчного походження, який у каталозi астроблем свiту вiднесений до еталону кратерiв з центральним пiдняттям . Орiентовна площа масиву - 14,2 тис. га;

  - Холодноярський масив Природнi ядра - лiсовi масиви заповiдного урочища «Холодний Яр» , де зафiксовано велика кiлькiсть джерел, з яких витiкають рiчечки Срiблянка, Смотрич, Жаб'я, Осота, Косарка, Шумка, Чорнобривка, Лубенка, Розянка, Суботь, Холодна, Лаврусиха, Некрасиха та iншi. Bci вони впадають в р. Тясмин. Найбiльш цiкавими є джерела Свята криниця та Живун. Перше джерело має мiнералiзовану цiлющу воду, друге - нiколи не замерзає. До числа природних ядер також належать 46 видiв деревних порiд, 48 видiв кущiв, 150 видiв трав'янистих рослин, серед яких зустрiчаються piдкicнi рослини, занесенi до Червоної книги України, такi як: бруслина карликова, в'язiль стрункий, пiдснiжник бiлоснiжний, пiдснiжник складчастий, цибуля ведмежа, булатка довголиста, гнiздiвка звичайна, коручка морозниковидна; понад 80 видiв птахiв). На територii масиву також icнyє Дуб Максима Залiзняка, який росте на пiвденному схилi Кирикiвського яру за хутором Буда (обхват дерева - 8 метрiв 90 сантиметрiв, висота - 24 метри, стовбур шiсть раз вражали громовицi. Пiд його шатром вiдпочивали Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Павло Павлюк, Максим Залiзняк, Андрiй Журба, Семен Неживий, Тарас Шевченко та iншi);

     Iсторико-культурнi ядра – кургани скiфської доби та пiзнiших епох, наявнiсть археологiчних культур, починаючи з трипiльської землеробної культури, яка зародилася в лiсостеповiй зонi Украiни за п'ять-чотири тисячi рокiв до нової ери. Найбiльше городище Скiфське або Мотронинське (VI столiття до н. е.) в центрi якого височiє пам'ятник архiтектури - Троїцька церква Мотронинського монастиря. Скiфське городище внесено до перелiку пам'яток культури, що мають мiжнародне значення. На територiї масиву виявлено печернi церкви, каплицi, пiдземна в'язниця з набором тортурних знарядь. Орiентовна площа масиву – 6,8 тис. га.

Інші статті розділу >>
Про нас | Мапа сайту | Додому | Контакти | Допомога | ЧАВО | Корисна інформація

(с) Громадська організація "Інформаційно-ресурсний центр "Реформування земельних відносин в Україні", 2008. Позиція авторів матеріалів, розміщених на сайті, може не співпадати з позицією ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні". Використання матеріалів сайту, автором або власником яких є ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні", дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні"


QWER-team – разработка, продвижение сайтов, web дизайн