Моя Земля – інформаційна підтримка земельної реформи та земельних відносин в Україні.
   
     

Останні зміни
8/10/2013


"Держава має зберегти землю, бути її господарем і розпоряджатися нею мудро"

 

Прес-служба Першого заступника Голови ВРУ - 22/11/2011:

 

Держава має зберегти землю, бути її господарем і розпоряджатися нею мудро. Про це заявив Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк під час зустрічей з селянами Волині в рамках робочої поїздки областю 20-21 листопада.

Державна політика вирішення земельного питання на законодавчому рівні, мораторій на ринок землі сільгосппризначення, реальні перспективи розвитку українського села, конкурентоспроможність національної сільгосппродукції на міжнародному ринку стали головними темами обговорення під час зустрічі селян з А.Мартинюком з огляду на те, що перебування політика в області співпало з Днем працівників сільського господарства.

"Хотілося б, щоб наше село мало ті перспективи, на які заслуговує", - заявив А.Мартинюк, зокрема, під час зустрічі з жителями с.Карасин Маневицького району Волинської області. "У день вашого професійного свята ще раз варто сказати добрі, теплі слова на адресу аграрників. Тому, що вони в цьому році рекордний врожай зернових зібрали. Це вже другий рік підряд. Добре попрацювали також буряководи, маємо найбільший за останні роки збір соняшника. Хотілося, щоб і на наступний рік збереглися ці досягнення, попри погодні негаразди".

"Виходячи з того, що зараз світ переживає продовольчу кризу і що вона буде тільки загострюватися, наша держава могла б мати на цьому певний економічний зиск, оскільки таких чорноземів, які має Україна, мало де є в світі", - висловив переконання політик і додав: «При правильній організації сільськогосподарського виробництва ми можемо щороку отримувати 100 мільйонів тонн зерна. Це один напрямок. Другий - це цукрові буряки. Україна має змогу пів-Європи завалити своїм цукром, якби була на те воля держави".

"Проблема зараз якраз полягає в тому, як мудро розпорядитися землею", - наголосив А.Мартинюк і пояснив: "На жаль, часто земля пустує, а у більшості населених пунктів ніхто її спільно не обробляє. Кожен сам по собі трудиться на своєму клаптику, не знаючи, що далі робити зі своїм паєм".

"Я добре розумію селянина, який має землю і який не знає, що з нею робити. Переважно це люди старшого віку, які, звичайно, готові за безцінь цю землю віддати будь-кому, аби за неї заплатили. Але сьогодні віддав, не думаючи про те, що буде завтра, що в нього ростуть діти, внуки. Якщо ж віддасть, то, на жаль, назавжди", - сказав політик.

При цьому А.Мартинюк пояснив ситуацію, що склалася у державі навколо вирішення земельного питання.

"Розглядаючи днями у Верховній Раді цілу низку законопроектів про продаж землі, народні депутати ухвалили рішення про те, щоб урядовий законопроект, напрацьований міністерством аграрної політики, направити на доопрацювання, аби знайти пересторогу для того, щоб дійсно не розпродати задарма землю, щоб потім не залишитися господарем на цій землі. Відповідно до законопроекту, вводиться обмеження в тому, що землю не зможуть купувати іноземні громадяни, та обмежується площа купівлі, подивимося, яка цифра буде в кінцевому результаті", - сказав А.Мартинюк. При цьому він наголосив: "На моє тверде переконання, найкращим виходом було б у цій ситуації, звичайно, якби держава могла викупити землю в тих, хто забажає продати свій пай, і зробити її державною власністю. А потім, відповідно, віддавала б в оренду тим, хто хотів би брати цю землю. І не просто брати, бо зараз також дуже багато землі в оренді, але вона не використовується. Цю землю треба обов"язково використовувати. Хочеш землю в оренду? - Будь ласка, вирощуй на ній ту продукцію, яка потрібна державі. Будь моя воля, я б на все пішов, щоб зберегти землю".

Проте, за словами А.Мартинюка, "у держави немає коштів саме на те, щоб викупити землю і зробити її державною власністю". При цьому він пояснив: "З одного боку, в державному бюджеті щорічно більше десяти мільярдів гривень заплановано на розвиток сільського господарства. Але знову ж таки тут ідуть перекоси у тому, що на розвиток села заплановано кошти тільки на виробництво, виробництво і ще раз виробництво. А потрібно 50 відсотків їх виділяти на соціальний розвиток села. Адже відомо, щоб розвивати галузь, потрібно, щоб там хтось працював. Для того, щоб люди могли залишитися на селі, їм треба створити умови. Слід відсотків 50 давати на будівництво об´єктів культури, шкіл, житла для тих, хто буде працювати на цій землі, а 50 на саме виробництво".

Прогнозуючи решту передбачуваних проблем у земельній сфері, Перший віце-спікер зауважив: "Поза всяким сумнівом, на продаж землі чекають ті, хто її вже купив і просто хочуть узаконити величезні ділянки, які, на жаль, не обробляються. Вони були скуплені у людей. І скуповували вони їх не для того, щоб виробляти, а для того, щоб перетворити в товар".

Обговорюючи із селянами питання ринку збуту сільгосппродукції, А.Мартинюк погодився, що у цій сфері є проблеми. "Звичайно, це величезна проблема. Певні надії в цій справі ми покладаємо на оптові сільсьгосподарські ринки, які зараз створюються в кожній області. Якщо ця ідея не буде спаплюжена, то може, це і буде вихід. Знаю, що незабаром такий ринок має з"явитися і у Волинській області", - зазначив А.Мартинюк.

Торкаючись питань, куди і як реалізовувати свою продукцію, А.Мартинюк пояснив волинянам: "Проблема полягає в наступному: усі європейські держави, особливо ті, що входять у зону Євросоюзу, дають колосальні дотації на розвиток сільського господарства. Тим, хто торгує, їм байдуже, яку ми з вами продукцію вживаємо. Їм цікаво, щоб купити дешевше, а продати дорожче. І звичайно, ми поки що в тих умовах і з тією дотацією, яку дає наша держава на розвиток села, не можемо витримувати цінової конкуренції із найближчими нашими сусідами, в тому числі й Польщею. Або, якщо говорити про наше Полісся, то і з Білоруссю, де досить сильна державна дотація на розвиток сільського господарства".

"Звичайно, наша продукція найкраща в екологічному плані. Вона дуже цінується в Європі. Але, по-перше, конкуренція, суть якої полягає в тому, що європейцям, навіть тим, хто зацікавлений купити нашу якісну продукцію, не дозволять це зробити, оскільки в країнах Євросоюзу, на відміну від нас, дбають про свого національного товаровиробника. Який вихід? Якщо вистачить у нас мудрості, треба все-таки не шукати кращого життя в Європі, бо я не вірю, що нас туди пустять, а якщо ми дійсно зможемо, потрібно створити економічне співтовариство між колишніми радянськими республіками, а нині самостійними державами. Саме там Україна зможе збувати свою продукцію. Тому що якби там не було, а Росія забезпечити себе усім в аграрному секторі не може, не говорячи вже про республіки Середньої Азії, Казахстан. Отут треба знаходити ринок", - підкреслив А.Мартинюк і додав: "А разом з тим треба шукати вихід і на європейські ринки. Хоча, зауважу, у нас будуть там досить обмежені квоти і, в першу чергу, на аграрну продукцію. Тому що кожен з європейських керівників розуміє, що ми при сприятливому розвитку аграрного сектора можемо прогодувати пів-Європи. Це значить залишити безробітними їхніх фермерів. Вони на це не підуть".

Підсумовуючи, А.Мартинюк звернувся до волинських аграріїв: "А щодо наших волинських селян, то вони прекрасні, працьовиті, добрі люди. Тож хай щастить їм у нелегкій праці на високі врожаї, хай кожен день приносить радість і задоволення".

 

 

Інші статті розділу >>
Про нас | Мапа сайту | Додому | Контакти | Допомога | ЧАВО | Корисна інформація

(с) Громадська організація "Інформаційно-ресурсний центр "Реформування земельних відносин в Україні", 2008. Позиція авторів матеріалів, розміщених на сайті, може не співпадати з позицією ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні". Використання матеріалів сайту, автором або власником яких є ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні", дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні"


QWER-team – разработка, продвижение сайтов, web дизайн