Моя Земля – інформаційна підтримка земельної реформи та земельних відносин в Україні.
   
     

Останні зміни
8/10/2013


Україна може виграти від зростання населення Землі, якщо...

 

Deutsche Welle - 26/10/2011:

 

Населення планети зростає, а з ним – попит на харчі. Що це для означає для України? Інтерв’ю з професором Альфонсом Бальманом з Інституту аграрного розвитку в країнах Центральної та Східної Європи (ІАМО).

Deutsche Welle: 31-го жовтня в світі очікується народження семимільярдної дитини. Це символічна дата, вільно обрана ООН, яка, однак, має реальне підґрунтя. У зв"язку зі збільшенням населення планети ООН очікує підвищення попиту на харчі. У зв"язку з цим Україна сподівається на підвищення попиту на її продукцію. Наскільки це виправдано?

Альфонс Бальман: З одного боку, справді існує очікуване зростання попиту на аграрні продукти. Але це пов"язано також зі зростанням вимог до якості. Тобто зростатиме попит не лише на зернові, а на високоякісні продукти – м'ясо, овочі, молоко. Це призведе до додаткового зростання цін. Паралельно з цим зростатиме попит на екологічно чисту енергію, що теж сприятиме зростанню цін на харчі. Україна має потенціал житниці світу, яка може зробити великий внесок до збільшення пропозиції харчів у світі. Тобто Україна може виграти від зростання населення планети, якщо їй вдасться повністю використати свій потенціал.

DW: Як би ви оцінили стан сільського господарства в Україні на даний момент?

Бальман: За останні роки цей стан відчутно покращився. Але досі є чимало проблем, як зовнішніх, так і внутрішніх. В Україні досі є проблеми з корупцією і дотриманням законодавства. Особливо гострою проблемою є непередбачуваність політики. Обмеження експорту сільськогосподарської продукції - це зручний механізм для корупції. Ще одна важлива тема – лібералізація ринку землі. Це зовнішні чинники, а є ще внутрішні проблеми самої галузі. Тут сталося багато змін, в українське сільське господарство в останні роки було вкладено багато грошей. Це призвело до появи аграрних холдингів – великих компаній, що оброблять понад 100 тисяч гектарів землі. Це сприяло модернізації сільського господарства. Але є і дефіцит, у пергу чергу – бракує людських ресурсів. В Україні є великий дефіцит у наукових структурах, що займаються дослідженнями аграрної продукції. Тобто немає ні менеджменту, ні технічного ноу-хау, яке доводиться імпортувати. Бракує також якісної освіти. Дорога техніка, яку дедалі частіше можна побачити на українських полях, потребує висококваліфікованих та мотивованих механізаторів. Це означає, що їм треба добре платити. Ще одна проблема – це недорозвинуте тваринництво.

DW: Що ви маєте на увазі, говорячи про "недорозвиненість"?

Бальман: Це в першу чергу стосується виробництва молока. В Україні багато дрібних виробників, у яких лише одна корова. Такі виробники не в змозі надавати молоко такої якості, щоб витримати конкуренцію на ринках.

DW: Якщо порівняти розвиток аграрного сектора в Україні та в сусідніх з нею країнах – Росії та Польщі, чим воно відрізняється?

Бальман: У Росії ситуація схожа на українську. Є лише одна велика відмінність. Російський уряд проводять дуже потужну політику підтримки сільського господарства. Там є величезні фінансові субвенції для інвестицій у розвиток сільськогосподарських компаній. Крім того, в Росії проводиться більш послідовна політика, ніж в Україні. У Польщі сільське господарство, звичайно, сильно виграє від аграрних субвенцій Євросоюзу. Але в Польщі існує дуже подрібнена структура сільського господарства, а в світі простежується тенденція до великих компаній. Тому в України, на відміну від Польщі, кращі шанси пристосуватися до цього – за умови, що їй вдасться вирішити власні проблеми.

DW: Ви вже згадали про лібералізацію ринку землі в Україні з її знаменитими чорноземами. Чи очікуєте ви на тлі зростання населення планети і цін на харчі посилення конкурентної боротьби за українську землю?

Бальман: У сільське господарство в Україні вже вкладається багато інвестицій, але це інвестиції у великі компанії, деякі з яких представлені на міжнародних біржах. Звичайно, поки що в Україні немає лібералізованого ринку аграрної землі, її можна лише брати в оренду. Чи є небезпека в лібералізації? В Україні залишається багато невикористаного потенціалу. Питання не в тому, кому дістанеться який шматок пирога, а в тому, як зробити пиріг більшим. Тобто ідеться про те, як зробити сільське господарство більш ефективним. Без ринку землі це неможливо. Має бути можливість продавати і купувати землю, в тому числі й для іноземців. Це зробить і українські компанії конкурентоздатними.

DW: Від українських політиків можна почути заяви про те, що зі зростанням населення на планеті, вплив України зростатиме. Вони мріють про Україну як про "аграрну супердержаву". Це можливо?

Бальман: На мою думку, Україна не стане аграрною супердержавою. Причина в тому, що вона є лише однією країною серед багатьох, у яких відбувається розширення виробництва аграрної продукції. З огляду на зростання попиту, в багатьох регіонах світу вкладаються гроші в сільське господарство. Україна може претендувати на великий шматок цього пирога. Але вона не матиме вирішального впливу на ситуацію на світових ринках.

 

 

Розмовляв Роман Гончаренко
Редактор: Євген Тейзе

 

 

Інші статті розділу >>
Про нас | Мапа сайту | Додому | Контакти | Допомога | ЧАВО | Корисна інформація

(с) Громадська організація "Інформаційно-ресурсний центр "Реформування земельних відносин в Україні", 2008. Позиція авторів матеріалів, розміщених на сайті, може не співпадати з позицією ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні". Використання матеріалів сайту, автором або власником яких є ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні", дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні"


QWER-team – разработка, продвижение сайтов, web дизайн