Моя Земля – інформаційна підтримка земельної реформи та земельних відносин в Україні.
   
     

Останні зміни
8/10/2013


Операція "Меліорація"

 

ГоловКРУ - листопад 2010:

 

Воду в ступі товкти – вода і буде... - 11 листопада 2010
На превеликий жаль, протягом останніх років в Луганській області вкрай незадовільним залишається стан меліорації земель і угідь, захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та їх забезпечення централізованим водопостачанням.
З метою надання оцінки ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток даної галузі, КРУ в Луганській області прийняло участь у державному фінансовому аудиті виконання Комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 року за 2007–2009 роки.
З 55,2 млн грн, які надійшли за цей період по чотирьох досліджуваних бюджетних програмах, майже 45,7 млн грн було спрямовано на "Експлуатацію загальнодержавних і міжгосподарських державних меліоративних систем".
Але, за результатами аудиту, таке майже стовідсоткове фінансове забезпечення не принесло позитивних змін. Матеріальна база Луганського облводгоспу зношена на 92%. Із наявних в Луганської області 60,5 тис. га зрошувальних земель, щорічно підготовлюються до поливу лише 15,5 тис. га. А поливається фактично лише 5,9 тис. га або 10% зрошуваних земель.
Поряд з цим, зношеність державної меліоративної системи призвела до збільшення аварій, на усунення яких у 2009 році витрачено 83,7 тис. грн бюджетних коштів. До того ж дані аварії спричинили втрату 90 тис. куб. м води на суму понад 10 тис. гривень.
Також, результати аудиту показали, що із 105 наявних насосних станцій та інших об"єктів меліоративних систем використовуються тільки 34. Мало того, із 71 недіючих станцій – 28 розкрадено та зруйновано. Не дивлячись на те, що станції не підлягають відновленню, на їх утримання за 3 роки було витрачено 2,2 млн грн, що свідчить про неефективне використання коштів державного бюджету.
Хоч на дворі і 21 сторіччя, лише 9% сільських жителів Луганської області забезпечені централізованим водопостачанням. Решта одержують питну воду з шахтних колодязів.
На будівництво групового водопроводу для восьми сіл Краснодонського та п"яти сіл Свердловського районів, де мешкає близько 9 тис. жителів, із державного бюджету було виділено і використано 3,2 млн грн. Однак, для доставки води кінцевому споживачеві необхідна наявність розподільчих мереж у населених пунктах. Їх будівництво покладено на органи місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевих бюджетів, яких у досліджуваному періоді не передбачалося і не виділялося.
Ще один водопровід, для будівництва якого близько 2 років тому було виконано проектні та підготовчі роботи вартістю 420,4 тис. грн, так і не почав будуватися.
Інша гостра проблема – проведення протипаводкових заходів.
Значної шкоди економіці та населенню Луганської області завдає постійне підтоплення 100 кв. км земель, на яких розташовано 11 міст та 76 сіл і селищ міського типу. Слід зазначити, що взагалі під систематичне затоплення підпадають 15 з 18 районів області.
За висновками аудиторів, захисту населених пунктів від шкідливої дії вод перешкоджає насамперед недостатнє фінансове забезпечення. За 2007–2009 роки фінансування протипаводкових заходів склало 6 млн грн, що становить лише 17,6% від потреби.
За браком коштів фактично було проведено берегоукріплення лише 0,5% довжини водних об"єктів, на яких передбачалося провести протипаводкові заходи. Внаслідок не проведення робіт по розчистці і регулюванню р. Айдар, на початку 2010 року підтоплено низьководні автодорожні мости у Новоайдарському та Старобільському районах.
З метою підвищення якісного і ефективного використання бюджетних коштів, аудиторами КРУ в Луганській області було розроблено низку пропозицій як на рівні центральних органів виконавчої влади так і на рівні Луганського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства.
Прес-служба КРУ в Луганській області
 

Чи ефективно витратили державні кошти? - 22 листопада 2010
Упродовж серпня-жовтня поточного року Контрольно-ревізійне управління в Харківській області брало участь в державному фінансовому аудиті виконання Комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних земель та осушених угідь до 2010 року (за період 2007-2009 роки).
Протягом досліджуваних років фінансування заходів Комплексної програми здійснювалося з державного бюджету за бюджетною програмою "Експлуатація загальнодержавних і міжгосподарських державних меліоративних систем".
За досліджуваний період із загального фонду державного бюджету за вказаною програмою спрямовано 42,9 млн грн, що становило 99,8% від запланованого обсягу.
Проте, чи були досягнуті поставлені перед державною програмою цілі та чи ефективно використані такі немалі кошти?
Аудит встановив низку факторів, що свідчать про протилежне.
По-перше, діючі методи і прийоми проведення інвентаризації водогосподарських мереж за проектно–технічною документацією унеможливлюють визначення її фактичної протяжності та технічного стану. Незважаючи на специфіку місцезнаходження меліоративних трубопроводів (знаходяться під ґрунтом), в системі Державного комітету України по водному господарству відсутній порядок проведення інвентаризацій, які щорічно здійснюються без фактичних замірів, а лише по облікових даних.
По-друге, чинний порядок унеможливлює списання основних меліоративних фондів без оцінки технічного стану меліоративних систем та надання відповідних висновків щодо переведення земель із категорії зрошувальних в богарні, яке здійснюється за ініціативою місцевих органів влади.
До цього часу по бухгалтерському обліку Облводгоспу в складі необоротних активів значаться 215 км трубопроводів, які фактично відсутні з причини демонтажу та пограбувань.
По-третє, порядок планування завдань із зрошення земель, виходячи з максимальної кількості підготовки для функціонування насосних станцій, призводить до щорічної незадіяності в процесі зрошування земель більшої частини станцій.
Так, в цілому по Облводгоспу для поливу у 2007-2009 роках готувалися насосні станції в кількості 30-32-х одиниць, з яких фактично в поливі було задіяно - 10-11, тобто лише третю частину.
По-четверте, відсутність попиту на послуги зі зрошення земель та незадовільний технічний стан наявної меліоративної мережі (трубопроводів) не сприяє ефективному використанню коштів державного бюджету на утримання насосних станцій, незадіяних у поливі зрошуваних земель. Аудиторами визначено, що загальний обсяг прямих видатків державного бюджету на утримання та обслуговування незадіяних у зрошуваному процесі насосних станцій склали за три роки 10,1 млн грн, що становило 23% від загального обсягу фінансування Комплексної програми меліорації земель.
Із них 4,9 млн грн спрямовано на утримання насосних станцій, які не мають перспектив використання у зрошенні сільськогосподарських земель внаслідок відсутності з різних причин трубопроводів зрошувальних мереж.
По-п"яте, не проведення робіт з демонтажу та реалізації дозволених на списання трубопроводів і будівель насосних станцій призводить до неефективного використання бюджетних коштів в частині охорони цього майна. Так, до теперішнього часу по бухгалтерському обліку Балаклійського та Харківського міжрайонних управлінь водного господарства рахуються будівлі 14 насосних станцій, дозвіл на списання яких отримано ще в період 2002–2006 роки, але не здійснено відповідну господарську операцію з причини відсутності коштів на їх розбирання. На охорону ж зазначених будівель насосних станцій тільки за останні три роки витрачено 0,4 млн грн, а якщо враховувати, що будівлі охороняються з 2002 року, то загальний обсяг витрат становив 0,6 млн гривень.
З метою збереження наявних меліоративних фондів та ефективного використання коштів державного бюджету, за результатами проведеного дослідження, контрольно-ревізійним управлінням було розроблено ряд пропозицій, які надано Харківському обласному виробничому управлінню меліорації і водного господарства.
Прес-служба КРУ в Харківській області
 

КРУ в Одеській області провело аудит коштів, спрямованих на виконання Комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 за 2007-2009 роки - 30 листопада 2010
Меліорація земель є головним чинником інтенсифікації сільського господарства, важливою складовою забезпечення сталого виробництва сільськогосподарської продукції (особливо в роки з несприятливими погодними умовами) та страховим фондом області, зважаючи на складне фінансово-економічне становище господарств агропромислового комплексу.
Територія Одеської області за природною зволоженістю перебуває у несприятливих для сільськогосподарського виробництва кліматичних умовах. З останніх 15 років - 7 були засушливими, а всього у ХХ столітті 43 посушливих роки, з них надзвичайно посушливих та неврожайних - 14.
Для зменшення негативного впливу кліматичних умов в області було побудовано меліоративні системи та ділянки на площі 226,8 тис. гектар. Меліоровані землі області займають майже 10% загальної площі сільгоспугідь. У восьмидесятих роках ці землі забезпечували виробництво більш як 40% кормів, 80%  - овочів, 100% - рису і понад 20% зернових культур, вирощуваних сільськогосподарськими підприємствами.
Аудиторською групою було досліджено кошти державного бюджету, спрямовані на розвиток меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів, сільськогосподарських угідь та першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням.
При проведенні аналізу фінансування досліджених бюджетних програм встановлено, що на протязі 2007-2009 років програми фінансувалися майже у повному обсязі від затверджених планових показників. Лише у 2009 році профінансовано бюджетну програму на 75 % від плану.
Потреба в коштах згідно з бюджетними запитами протягом дослідженого періоду була забезпечена в середньому на 54-71 %. При цьому результативні показники, що передбачені паспортами бюджетних програм, виконувались не в повному обсязі.
Результати аудиту свідчать, що використання бюджетних коштів на розвиток меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь було недостатньо ефективним. Якісному виконанню програми заважали наступні чинники:
По-перше, недостатнє фінансування за рахунок бюджетних коштів негативно вплинуло на досягнення мети програми. Обсяг фінансування не забезпечує розвиток та підвищення ефективності використання меліорованих земель, зменшення залежності сільськогосподарського виробництва від несприятливих природно-кліматичних умов та поліпшення екологічного стану.
По-друге, зношеність основних засобів призводить до значних понаднормативних втрат води викликає велику кількість аварій. Темпи оновлення матеріально-технічної бази є незадовільними, потребує вирішення питання щодо поновлення, реконструкції та технічного переоснащення основних фондів. Наявний матеріально-технічний стан не дозволяє на належному рівні забезпечувати заходи з меліорації земель, що негативно впливає на екологічний стан зрошуваних угідь.
Так, зношеність у 2009 році сягнула 81% та незадовільний стан основних засобів Одеського облводгоспу спричинює велику кількість аварій, наслідком чого за 2007-2009 роки є втрати води, часу і бюджетних коштів в розмірі 121,6 тис. гривень.
По-третє, велика енергоємність галузі водного господарства, недостатність заходів з енергозбереження та неповнота використання потужностей збільшують собівартість послуг з водопостачання і, відповідно, всіх тарифів у цій галузі, що в цілому призводить до зменшення використання обсягів води користувачами.
По-четверте, відсутність належного контролю, несвоєчасне вирішення ряду організаційних і правових питань щодо стану незавершеного будівництва як на державному так і на регіональному рівні, стало наслідком неефективного використання коштів та негативно впливає на захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь.
Так, Одеським облводгоспом не добудовано, не введено в експлуатацію та підлягає списанню 5 об"єктів вартістю 6,7 млн грн у зв"язку з незадовільним станом незавершеного будівництва об"єктів меліоративних систем.
Аналіз стану готовності інших 4 об"єктів (Кілійський ГВ, Татарбунарський ГВ, Дністровський ГВ та Суворовський ГВ) незавершеного будівництва централізованого водопостачання сільських населених пунктів по Одеській області свідчить, що протягом 2007-2009 роках середній ступень готовності об"єктів [становив] 45 відсотків. При цьому по одному з об"єктів незавершеного будівництва (Суворовський груповий водопровід) ступінь готовності на сьогоднішній день складає лише 5 відсотків, на будівництво якого було витрачено 866 тис. гривень.
По-п"яте, наявність структурних підрозділів Одеського облводгоспу (районних управлінь водного господарства), які не здійснюють експлуатацію державних меліоративних систем, водогосподарських комплексів та протягом досліджуваного періоду зрошення земель не проводять взагалі, призводить до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів.
Проведеним аналізом встановлено, що протягом 2007-2009 років Саратське управління водного господарства не укладало договори з господарствами на подачу води (полив земель) у зв"язку з непридатністю води в озері Сасик. Але виходячи зі штатного розпису Саратське УВГ утримує 80 штатних одиниць машиністів насосних станцій, які фактично забезпечують збереження насосних станцій та майна, заробітна плата яких за 2007 рік склала 798,6 тис. грн, за 2008 рік - 1014,4 тис. грн., за 2009 рік - 1124,6 тис. гривень. Отже, тільки по Саратському УВГ, яке протягом досліджуваного періоду зрошення земель не проводило взагалі, було неефективно витрачено бюджетних коштів у сумі 2937,6 тис. гривень.
По-шосте, недостатнє фінансування програми не дозволяє забезпечити лабораторії сучасними високоточними приладами та хімреактивами, а також збільшити кількість заходів з моніторингу поверхневих вод.
По-сьоме, стан організації внутрішнього контролю та контролю за використанням земель водного фонду і водних ресурсів не відповідає умовам сьогодення, потребує вдосконалення та вжиття комплексу додаткових заходів.
Так, різниця між обсягами порушень, виявлених органами ДКРС та фахівцями Одеського облводгоспу, дається взнаки та ставить під сумнів ефективність внутрішнього фінансового контролю.
Діюча система контролю за використанням земель водного фонду та водних об"єктів не в змозі в повній мірі створити необхідні умови для їх охорони, раціонального використання та відтворення. Розмір невідшкодованих збитків за використання водних об"єктів з порушенням водоохоронного законодавства становить 2530,5 тис. гривень.
Резюмуючи зазначене, можна констатувати, що стан організації внутрішнього контролю та контролю за використанням земель водного фонду і водних ресурсів не відповідає умовам сьогодення, потребує вдосконалення та вжиття комплексу додаткових заходів.
З метою підвищення ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на виконання Комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь на період до 2010 за 2007-2009 роки, аудиторською групою розроблено та надано ряд пропозицій на рівні Одеського облводгоспу.
Прес-служба КРУ в Одеській області

 

Джерело: ГоловКРУ - 2010

Компіляція: ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні" - 2010

 

 

Інші статті розділу >>
Про нас | Мапа сайту | Додому | Контакти | Допомога | ЧАВО | Корисна інформація

(с) Громадська організація "Інформаційно-ресурсний центр "Реформування земельних відносин в Україні", 2008. Позиція авторів матеріалів, розміщених на сайті, може не співпадати з позицією ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні". Використання матеріалів сайту, автором або власником яких є ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні", дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні"


QWER-team – разработка, продвижение сайтов, web дизайн