Моя Земля – інформаційна підтримка земельної реформи та земельних відносин в Україні.
   
     

Останні зміни
8/10/2013


Вранці гроші - ввечері зміни в генплан

 

    РБК-Україна, 22/03/2010:

    В.Глєба: "До існуючого генплану Києва масово, за гроші замовників, вносилися будь-які зміни"

    Член президентської ради Національної спілки архітекторів України (НСАУ), колишній заступник головного архітектора Києва Віктор Глєба розповів в інтерв'ю РБК-Україна про причини будівельного хаосу в країні, а також про те, які перетворення життєво необхідні для цивілізованого розвитку міст.


    РБК-Україна: В столиці України вже кілька років практично будь-яка забудівля обертається скандалом. Ви довгий час пропрацювали в Головному управлінні архітектури Києва. Можете пояснити, що відбувається?
    Віктор Гліба: Що стосується скандалів - увданому випадку це навіть добре. Отже, громадськість не дрімає. Шкода тільки, що єдиним способом зупинити проблемні будівництва є знищення паркану забудовників і мордобій, як це зовсім недавно було на вул. Прорізній, де киянам намагалися нав'язати будівництво чергового комерційного об'єкта в сквері.
    Взагалі «погані» проекти - коник київських архітекторів. Вільних ділянок у центрі практично не залишилося. Тому доводиться проектувати в зелених зонах, за які ведуть боротьбу мешканці сусідніх будинків.

    На черзі забудова Дніпровської набережної. А це переважно державні рекреаційні землі, якимось чином переведені в приватні. Чинним генпланом Києва забудова цих земель не передбачена. Але порушення генерального плану розвитку столиці давно стало нормою проектування будь-якого об'єкта в місті. Єдина містобудівна політика команді Леоніда Черновецького не потрібна. В існуючий генплан масово, за гроші замовників, вносилися будь-які зміни.
    Тепер, щоб узаконити порушення чинного генплану, який передбачав розширення території Києва і перенесення будівельного інтересу на транспортні розв'язки, у Київській міськдержадміністрації (КМДА) вирішили створити «новий» генплан. Не останнє місце при цьому становить інтерес освоєння бюджетних коштів. Задоволення ж з недешевих.
    В результаті маємо таку ситуацію. Ні про яке розширення міських меж у столичній мерії не думають, на будівництво метро і дорожніх розв'язок грошей, а часто і резерву землі, немає, а 20% території складають промислові зони без держфінансування і з невідомим майбутнім.
    РБК-Україна: Чи є суттєва відмінність київської ситуації від стану справ в інших регіонах?
    В.Г.: В Києві більше грошей. Тому все масштабніше і виглядає наочніше. Плюс положення закону «Про столицю» дозволяють міської влади ігнорувати практично всі державні нормативи у сфері будівництва. Коли в 2002 р. КМДА стала виконкомом Київради, вона фактично перестала бути органом центральної виконавчої влади на чолі з Кабміном. Внаслідок цього Мінрегіонбуд фактично не має свого столичного територіального органу - не контролює діяльність Головархітектури.
    Головний архітектор Києва, отримуючи зарплату від мера, служить інтересам молодої та гарної команди банкірів, а не захищає інтереси міста. Але, за великим рахунком, у всіх місцевих радах орудують бізнесмени, мета яких оволодіти ресурсом населеного пункту - землею, капіталом, комунальною власністю та нерухомістю.

    Останнім часом почали поспіхом розроблятися і затверджуватися генплани, нові та перероблені старі, навколишніх міст. Наприклад, у Вишневому, Житомирі, Вишгороді, Чернігові, Броварах. Це, до речі, вказує на те, що фінанси тікають з Києва в регіони. А також на те, що місцеве самоврядування зрозуміло, яка можливість для відмивання бюджетних грошей і дерибану земель «законним способом» криється у прийнятті важливого і красиво, по-науковому, написаного «містобудівного документа».
    РБК-Україна: Виходить чітке виконання генпланів міст - не панацея для виходу з ситуації, що створилася?
    В.Г.: На сьогодні вже ні. Адже генплан не говорить про те, що і як потрібно будувати. Цей документ - розрахункова, що містить певні прогнози пропозиція можливого розвитку території, на якій є землі різного функціонального призначення. Нинішні генплани ще створюються за соціалістичною системою «містоутворюючих» і «містооблуговуючих» чинників - розміщення виробництва і житла. У них не закладено регуляторний механізм, який дозволяє об'єднати інтереси замовників, інвесторів, депутатів та влади всіх рівнів. А саме це важливо для вирішення питань міського розвитку та отримання доходу до бюджетів - і місцевих, і державних, і приватних.
    В Україні, по суті, немає ринків землі, нерухомості, капіталу. Все, що ми маємо - це олігополії. Земля, нерухомість і гроші належать, як казав Михайло Горбачов, «вузькому колу обмежених людей». Ці люди сьогодні зможуть внести «правильні» зміни» до будь-якого генплану. Ми продовжуємо переживати період дикого капіталізму, який у країнах Ззападной Європи пройшов на початку ХХ ст.
    РБК-Україна: Так в чому тоді основна проблема нашої законодавчої і нормативної бази? В так званих розвинених країнах все по-іншому?
    В.Г.: Найбільша проблема в тому, що в нас питання планування розвитку міст та розробка всієї містобудівної документації передані на місцевий рівень. На державному рівні розвалити містобудівні пріоритети у нас змогли ще в 2003 р., ліквідувавши Держбуд, але при цьому залишивши в недоторканності Держкомзем.

    Тобто, спочатку ми відводимо землю, а потім вирішуємо, що і в яких параметрах на ній будувати. Іноді спочатку будуємо, потім відводимо землю. Після цього говорити про містобудування просто смішно. Наслідки пожинаємо вже зараз - галопуючі землевідводи практично перекреслили планувальну документацію та поставили під сумнів можливість розвитку міст цивілізованими способами.
    Звичайно, не тільки у нас гроші правлять балом. Глобальна економіка має на увазі правління великого олігархічного капіталу і транснаціональних корпорацій майже по всьому світу. Але на заході зуміли встановити баланс між інтересами громади і капіталу. Вони відокремили планування територіального розвитку міста від проектування та забудови окремих земельних ділянок.
    РБК-Україна: Тобто, є сенс запозичити їхній досвід і правила гри і застосувати їх у нас? В чому принципова відмінність їх системи управління в даній сфері від нашої?
    В.Г.: Сенс у цьому однозначно є. В Євросоюзі та США на рівні держави та регіональних урядів відбувається розробка планувальної документації першого стратегічного рівня. В США такий документ називається комплексний план, у Великобританії - план розвитку, у Франції - директивний план розвитку і т.д. Цілі і завдання таких генеральних планів тільки в розподілі територій на державні, комунальні та приватні - з подальшим визначенням відповідальності і компетенції з регулювання забудови в межах конкретних землевідведень. Розробка та прийняття цих стратегічних документів знаходяться у сфері відповідальності держави.
    На місцевому рівні завдання інші - землевідведення та погодження проектної документації. Для цього в муніципалітетах створюються і затверджуються місцеві плани забудови: у Британії - місцевий план, у Німеччині - план забудови, у США - зональний план. Ці документи вже розробляються детально на певній території і виносяться в натуру.
    В ЄС купити земельну ділянку можна лише з пакетом регламентуючої документації, в якій чітко вказані адреса можливого будівництва та реконструкція об'єктів архітектури: висотність будівлі, коефіцієнт площі будівлі по відношенню до площі ділянки і т.п. Тому і погоджень, яких у нас забудовникові потрібно одержувати в кількості, що перевищує розуміння будь-якої нормальної людини, там практично немає. Але ключовий момент саме в тому, що контроль над чітким дотриманням місцевих планів забудови планувальної документації вищого стратегічного рівня лежить на державних органах.
    РБК-Україна: Але у нас в країні теж є Міністерство регіонального розвитку та будівництва. Чи співпадають його функції з аналогічними європейськими органами влади?
    В.Г.: Міністерство регіонального розвитку та будівництва у нас є. Але навіть у назві цього органу немає слів «планування», «архітектура», «містобудування». Тобто, спочатку - будівництво, а потім - все інше!
    Як результат, наприклад, у Львові вже давно будують стадіон та аеропорт, а тільки вчора згадали що проект не пройшов експертизу, дозволів на будівництво немає. Та й я не думаю, що «проект» погоджений відповідно до містобудівної документації.
    У Києві теж казус: спочатку фірма виграє тендер на будівництво «Олімпійського», а потім з'ясовується, що об'єкт вимагає 100% збільшення бюджетної вартістю реалізації. А основа-то тендерного акценту - саме ціна! Хто і куди дивився, погоджуючи проект і підписуючи документи на будівництво?
    В цивілізованій Європі, а в Америці і поготів, все не так. Опції їх органів не тільки не співпадають, але і принципово відрізняються від наших за змістом. Єврокомісія з питань регіонального розвитку взагалі не займається будівництвом просто тому, що будівництво - не політична сфера, а виробнича, комерційна.

    Можна все порівняти з дорожнім рухом. Виходить так, що у них нанесена дорожня розмітка, грамотно встановлені дорожні знаки, справно працюють світлофори - планувальна документація стратегічного і зонального рівня. У нас же потоками на перехресті керує регулювальник, а це завжди людський фактор, відповідно - привід для корупції. Грубо кажучи, у них є необхідний механізм, відповідно до якого всі рухаються, у нас - пріоритет ручного управління.
    РБК-Україна: Виходить, нам потрібні системні глобальні реформи?
    В.Г.: Можна сказати й так. Ще на початку 1990-х рр. Вадим Жежерін (президент Київської організації НСАУ) запропонував новий підхід у містобудуванні на основі європейської моделі архітектурно-будівельного регулювання. Але його пропозиції були поховані чиновниками в кабінетах.
    Країна пережила розруху, а принципи управління не поміняла. Ніхто реально не відповідає за порушення, неефективність і безрезультативність роботи органів містобудування та архітектури регіонального рівня.
    Розпочати сьогодні в першу чергу потрібно з питання головних архітекторів міст. Особливо Києва та великих обласних центрів, і переглянути відповідальність обласних і районних головних архітекторів. Ви б здивувалися, якби дізналися, як мало людей, які займають сьогодні дані пости, мають архітектурну освіту і розуміються на питаннях містобудування. Але саме вони - ключові фігури в реалізації (і розробці) містобудівної політики.
    Міністерство, як центральний орган сфери містобудування, повинно бути нагорі цієї структурної піраміди, а головні архітектори з їх невеликими за штатом службами повинні виконувати контроль і стимулювання місцевої влади на розробку містобудівної документації, а також контролювати виконання стратегічних планувальних завдань
    РБК-Україна: Але місцеве самоврядування у нас ніхто не відміняв. Яка його роль у цьому процесі?
    В.Г.: В Європі місцеве самоврядування розвинене набагато краще, ніж у нас. Але його не потрібно плутати з самоуправством.

    Починати необхідно зі Стратегічного плану розвитку міста. Цим документом потрібно: визначити місію міста і основні пріоритети його розвитку, вирішити питання розміщення об'єктів які принесуть прибуток місту - дадуть його внутрішній валовий продукт.
    Найголовніше при цьому - виробити план дій і регуляторні механізми реалізації програми соціально-економічного розвитку міської інфраструктури міста (бізнесу, влади, суспільства). Генплан повинен стати графічним доповненням Стратегічного плану розвитку міста, в ньому слід виділити об'єкти і території, які мають найголовніше значення для функціонування населеного пункту і розвиток яких не регулюється ринковими механізмами (дороги, парки, сквери, інженерні комунікації, об'єкти соціальної інфраструктури). Планування і управління цими об'єктами має здійснюватися безпосередньо через Мінрегіонбуд і його територіальні представництва.

    А розміщення комерційних об'єктів потрібно регулювати місцевими планами забудови. Вони можуть називатися як завгодно - детальним планом розвитку території або правилами забудови. Саме ці містобудівні документи другого рівня повинні містити в собі механізм узгодження коефіцієнтів забудови, які залежать від місця розміщення будь-якого об'єкта (центр або околиця) та переваги функціонального призначення ділянок (торгівля або розваги, обслуговування або виробництво). Інструменти такого регулювання, як механізм поповнення місцевих бюджетів, повинні бути в руках місцевого самоврядування. За порушення цієї системи необхідно передбачити дуже великі штрафи.
    РБК-Україна: Сьогодні в Кабміні, в т.ч. - в Мінрегіонбуді, істотні перестановки. Чи вселяє це надію? Чи може нова команда все це виконати?
    В.Г.: Команда не нова, а скоріше вже «бувалих». Володимир Яцуба, судячи з усього, взявся за справу «конкретно»... І це вселяє надію. Заступники в нього, принаймні, поки що, - колишні працівники міністерства. Але це й добре - люди в темі, їм не потрібно вникати півроку.
    Час розмов минув - настав час діяти. Перший крок міністра щодо об'єднання функцій регіонального розвитку в одному міністерстві дасть позитив в плані налагодження вертикалі державної влади, яку підмінили розмовами про розвиток місцевого самоврядування. Думаю, скоро візьмуться й за головних архітекторів, і за тих, хто повинен був забезпечити розробку містобудівної документації всіх рівнів, а не тупо підписувати проекти сумнівного будівництва. Але час покаже.
    В будь-якому випадку альтернативи немає. По-іншому міста не будують. Інакше вони самі хаотично розвиваються, як, наприклад, Каракас, Мехіко, Сан-Пауло, Каїр, Карачі, Ліма і багато інших сучасних глобалізаційних-урбаністичних монстрів. Все це - продукт дикого капіталізму і прообраз наших міст-мільйонників у 2020-2030 рр., якщо кардинально не змінити регулюючі механізми в країні.

 

    Спілкувався Микола Краснов, спеціально для РБК-Україна
    Справка
Віктор Глєба

Народився в Києві 23 листопада 1968 р. В 1994 р. закінчив архітектурний факультет Академії мистецтв України. В 2010 р. закінчив Національну академію державного управління при Президенті України. Віктор Глєба в 1994-2001 рр. працював керівником архітектурного бюро, головним архітектором проектів комерційних організацій. В 2002-2008 рр. працював у Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА заступником начальника департаменту комплексного благоустрою, начальником відділу дизайну міського середовища, ландшафтної архітектури та малих архітектурних форм. З 2004 р. - заступник начальника ГУ КМДА. З 2001 р. - член НСАУ. В 2004 р. увійшов до складу президентської ради НСАУ. З 2010 р. Віктор Глєба представляє кафедру регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президенті України.

 

  ДОДАТКОВО: вади і недоліки поточного стану системи управління містобудівним процесом проаналізовано у нашій книзі "Планування територій на місцевому рівні: Громада, Влада і Бізнес".

 

 

Інші статті розділу >>
Про нас | Мапа сайту | Додому | Контакти | Допомога | ЧАВО | Корисна інформація

(с) Громадська організація "Інформаційно-ресурсний центр "Реформування земельних відносин в Україні", 2008. Позиція авторів матеріалів, розміщених на сайті, може не співпадати з позицією ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні". Використання матеріалів сайту, автором або власником яких є ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні", дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні"


QWER-team – разработка, продвижение сайтов, web дизайн